Объект
Партнер
Пользователь
Новость
Отдел продаж
10:00-19:00, пн-пт
- сейчас нерабочее время -
093 255 000 9
+380932550009
+380932550009
Контактный e-mail
Реквизиты Оплата
Тарифы - рассылка
Тарифы - баннеры
Подробнее Подробнее Подробнее
Главная / Недвижимость - Новости  / Самые интересные

Дiї банкiв в умовах кризи: крайня необхiднiсть чи самоправство?

29.12.08  
У зв’язку зi свiтовою фiнансовою кризою українськi банки опинилися в скрутному становищi. Необхiднiсть повертати залученi за кордоном кошти, якi вже розданi як довгостроковi кредити, через вiдсутнiсть iнших джерел фiнансування примушує банки й й саму державу вживати заходiв для забезпечення фiнансової спроможностi української фiнансової системи. Вчасно не скоригувавши свою полiтику й не вживши ефективних заходiв для мiнiмiзацiї впливу кризи, банки розраховують на компенсацiю втрат за рахунок держави й власн
Что Вы об этом думаете ? Сказать
Банки переживають кризу лiквiдностi; їм потрiбнi грошi, якi вони намагаються залучити всiма можливими методами. Арсенал засобiв i винахiдливiсть банкiрiв вражає - вони пiдвищують вiдсотковi ставки за наданими кредитами, не повертають депозити як достроково, так i пiсля закiнчення строку, затримують проведення платежiв, вимагають додаткових платежiв та iн. Усiм зрозумiло, що причина, через яку виникла криза в Українi, - залучення банками зовнiшнiх запозичень з метою кредитування в Українi. Причому важливим є те, що переважно здiйснювалося споживче кредитування населення. Тобто грошi направлялися не на реальний розвиток економiки, а на споживання побутової технiки, автомобiлiв i квартир (на придбання сьогоднi того, що хочеться, але на що немає грошей). Головною проблемою стало те, що грошi надавалися споживачам на тривалий строк - 5-7 рокiв для авто й 20-30 рокiв для нерухомостi, а закордоннi кредити вiтчизнянi фiнустанови залучали на незначний строк - 3-5 рокiв. При цьому нашi банки розраховували перекредитовуватися за кордоном на таких же вигiдних умовах i надалi. Але через свiтову фiнансову кризу iноземнi банки спочатку зробили жорсткiшими умови залучення кредитiв в Україну, а незабаром взагалi перестали надавати кредити українським банкам. Хто винен у кризi в Українi? На перший погляд, свiтова криза має вигляд непереборюваної зовнiшньої обставини поза впливом банкiв, таким собi форс-мажором. I звичайно ж, банкiри вказують на неї, як на щось незалежне вiд них, iз задумливо-спiвчутливим виглядом повiдомляючи клiєнтам, що їм доведеться через свiтову кризу платити бiльше. I з розумним виглядом розповiдають про це по телебаченню. Що дуже для них зручно, бо самi банки “з краю”. Але якщо помiркувати, то виходять зовсiм iншi висновки. На якiй пiдставi банки видавали кредити на тривалi термiни, якщо вони не вiльно володiли цими коштами, а самi на недовго їх позичили? Хто має нести вiдповiдальнiсть за те, що розрахунки й прогнози не справдилися й банки не можуть залучити новi кредити для погашення взятих? Чи не банки планували отримати прибуток вiд спекулятивних операцiй у своїй господарськiй дiяльностi - позичити грошi, щоб їх перепозичити пiд вищi вiдсотки й на цьому заробити? Очевидна вiдповiдь на цi питання - банки здiйснили розрахунки, позичили грошi й перепозичили їх своїм клiєнтам. При цьому саме банки взяли на себе ризик касових розривiв (рiзницi в часi мiж залученими й наданими коштами), оскiльки клiєнти брали кошти на тривалий термiн i не повиннi повертати їх достроково. Саме банки з метою одержання прибутку здiйснюють за власний рахунок i на власний ризик свою господарську дiяльнiсть. I саме банки мають вiдповiдати за свої прорахунки. Сьогоднiшня ситуацiя показує, що й розрахункiв особливих не було - брали грошi “на авось”, у надiї на постiйне зростання й що “все будет хорошо” Адже банки могли кредитувати своїми власними (а не позиченими) коштами або мали залучати кошти на довший термiн, якщо хотiли кредитувати довгостроково. Частина вини лежить i на державi - на українських органах, якi мають здiйснювати нагляд за дiяльнiстю банкiрiв. Адже держава в особi НБУ i в особi Президента й прем’єр-мiнiстра могли й повиннi були не допустити такого обвалу, який стався через необґрунтованi позики. Хоча Нацбанк i реагував ранiше вiд iнших - iще в першiй половинi 2008 р. були встановленi обмеження на видачу кредитiв, але зараз очевидно, що такi кроки вже були запiзнiлими, щоб змiнити ситуацiю, i стали просто початком кризи. Заходи по боротьбi з кризою Важко не погодитися, що в умовах кризи панiка клiєнтiв є деструктивним фактором, який серйозно погiршує ситуацiю. З iншого боку, справедливими видаються лише такi заходи, якi запобiгають необґрунтованiй панiцi й мають тимчасовий характер. На наш погляд, хвилювання клiєнтiв на цьому етапi має досить серйозне пiдґрунтя, адже свiтова криза триває вже понад рiк i, докотившись до України лише кiлька мiсяцiв тому, завдала значної шкоди слабкiй фiнансовiй системi. Зважаючи на масовi заяви i експертiв, i полiтикiв про можливе скоре банкрутство багатьох банкiв i враховуючи економiчне пiдґрунтя й реальнiсть кризи у всьому свiтi (на вiдмiну вiд полiтичних чи психологiчних причин), наявна панiка в Українi повнiстю обґрунтована. Крiм того, враховуючи стрiмке падiння нацiональної валюти, люди реально втрачають свої заощадження i пiсля припинення дiї “тимчасових” заходiв банкiв можуть реально втратити бiльшу частину своїх грошей. Крiм того, дiя результатiв нормотворчостi НБУ - мораторiю на дострокове зняття депозитiв - взагалi в часi не визначена. Аргументи, що банкiвська система - це кровоносна система економiки, загалом правильне. Але це зовсiм не значить, що зараз треба рятувати всi банки. По-перше, усiх не врятує нi НБУ, нi уряд - нiхто. По-друге, десяток банкiв у одному-двох кварталах також нiкому не потрiбен. По-третє, держава має захищати, в першу чергу, своїх громадян - вкладникiв, якi довiрили заощадження банкам, - а не самi банки (тобто їх некомпетентних менеджерiв i власникiв) чи iноземних кредиторiв. А виходить якраз навпаки - держава сприяє поверненню iноземних кредитiв через допомогу НБУ, навiть готова пiдтримати самi банки за рахунок бюджету (тобто народних коштiв), а самi люди не те, що залишаються найменш захищеними, - держава взагалi позбавляє їх права забирати свої грошi з банкiв, щоб врятувати самi банки й iноземних кредиторiв. Але криза лише поглиблюється, i за пiвроку банки будуть зобов’язанi повернути вже практично всi депозити. I просто незрозумiло, як вони це робитимуть, оскiльки нових вкладiв практично нiхто не робить. Очевидно, що недолугi спроби щось владнати й нездатнiсть влади вжити реальних заходiв лише погiршили ситуацiю, адже тепер довiра до банкiвської системи втрачена, i гiрше буде лише тодi, коли банки - тепер уже майже всi - не зможуть повернути депозити, строк яких уже закiнчиться. Iмовiрний вигляд має дефолт багатьох банкiв, оскiльки НБУ просто не зможе врятувати усiх. Деякi заходи можна зрозумiти й економiчно i юридично обґрунтувати, iншi ж викликають справедливе обурення клiєнтiв i межують з “беспределом” початку 90-х. Давайте зробимо аналiз обґрунтованостi деяких заходiв банкiв i опишемо способи захисту вiд неправомiрних дiй банкiв. Пiдвищення ставки в односторонньому порядку Багато кредитних договорiв мають положення про можливiсть одностороннього пiдвищення банками вiдсоткової ставки. Такi дiї економiчно обґрунтованi, оскiльки зрозумiло, що протягом 25-30 рокiв дiї кредитного договору можуть настати рiзнi обставини, якi можуть обґрунтувати змiну умов договору. I загалом можна погодитися, що банки мають право захистити себе вiд можливої гiперiнфляцiї, рiзких коливань курсiв валют, облiкової ставки НБУ й iнших подiй, якi впливають на вартiсть кредитних ресурсiв. Разом iз тим, можливiсть використовувати такi одностороннi заходи має бути жорстко обмежена й мiцно пов’язана з об’єктивними факторами, iнакше банки могли б одразу пiсля укладення договору пiднiмати ставки для свого збагачення. Давайте проаналiзуємо, чи є теперiшня фiнансова криза такою об’єктивною обставиною, яка дає пiдстави банкам пiднiмати ставки за кредитами. Внаслiдок кризи в банкiв виникла проблема лiквiдностi, тобто недостатнiсть обiгових коштiв. При цьому вартiсть грошей зростає, оскiльки зростає необхiднiсть в грошах - наслiдком є пiдвищення пропонованих депозитних ставок, оскiльки банки готовi платити бiльше, щоб залучити грошi. Вартiсть наданого кредиту зросла, але ж i вартiсть поточних платежiв також зросла. Збiльшення ставок за гривневими кредитами ще можна обґрунтувати знецiненням нацiональної валюти - таким чином банки компенсують рiзницю в курсах. Але це не може жодним чином стосуватися доларових кредитiв. Як говорилося вище, основною (якщо не єдиною) причиною збiльшення ставок є проблеми банкiв, якi не можуть розрахуватися iз своїми боргами. Однак законодавство передбачає можливiсть для осiб, якi взяли кредит, захистити себе. Зазвичай банки, пропонуючи кредит, надають свiй проект кредитного договору й не погоджуються на внесення до нього змiн. Такий пiдхiд є законним i в багатьох випадках виправданим: створення особливих умов для кожного клiєнта (особливо, якщо банк здiйснює масове кредитування) тягне за собою зайвi витрати, ускладнює процес надання кредиту. Якщо договiр iз банком був укладений на таких умовах (тобто клiєнт не мав можливостi внести до нього хоча б якiсь суттєвi змiни), такий договiр є договором приєднання, а щодо цих договорiв встановленi спецiальнi умови змiни й розiрвання. Сторона, яка приєдналася (тобто клiєнт), може вимагати змiни або розiрвання договору приєднання в судовому порядку, якщо вона позбавляється прав, якi звичайно мала, або якщо договiр мiстить iншi умови, явно обтяжливi для неї (ст. 634 ЦК). За наявностi згаданих вище пiдстав клiєнт може звернутися до банку з письмовою вимогою про змiну кредитного договору (а саме - вилучення пункту про можливiсть змiни договору однiєю зi сторiн), посилаючись на ст. 651 ЦК, вiдповiдно до якої договiр може бути змiнено за рiшенням суду на вимогу однiєї iз сторiн у випадках, встановлених законом. Якщо банк надав свою офiцiйну вiдмову, то можна подавати позов про змiну договору до суду. Для задоволення такого позову позивач має довести, що 1) вiн позбавляється прав, якi звичайно мав, i/або договiр мiстить явно обтяжливi для нього умови; i 2) вiн не прийняв би цих умов за наявностi у нього можливостi брати участь у визначеннi умов договору. Сторона, що приєдналася до договору, який закрiплює за iншою стороною право на внесення одностороннiх змiн до договору, позбавляється права на надання згоди на внесення змiн до договору, що є загальним порядком внесення змiн до договору (ч. 1 ст. 651 ЦК) - тобто клiєнт позбавляється прав, якi звичайно має сторона цивiльних вiдносин. Що ж до “явно обтяжливих” умов, то такою умовою можна вважати необмежену або економiчно необґрунтовану можливiсть пiдняття банком кредитної ставки. Доведення того, що клiєнт банку не прийняв би умов про порядок змiни вiдсотка за наявностi можливостi брати участь у визначеннi умов договору, не здається проблемою: одностороннiй порядок змiни вiдсотка за кредитом є економiчно невигiдним i може поставити позичальника у скрутне фiнансове становище. Варто знати, що згiдно з пунктом 3.5 Правил надання банками України iнформацiї споживачу про умови кредитування й сукупну вартiсть кредиту, затверджених Постановою НБУ вiд 10 травня 2007 р. № 168, банки мають право змiнювати процентну ставку за кредитом лише у випадку настання подiї, не залежної вiд волi сторiн договору, яка має безпосереднiй вплив на вартiсть кредитних ресурсiв банку. Банки не мають права змiнювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однiєї iз сторiн (змiни кредитної полiтики банку). Отже, якщо банк змiнив вiдсоткову ставку з причин, якi не мають безпосереднього впливу на вартiсть його кредитних ресурсiв, такi змiни є незаконними й мають бути анульованими. Тому банк зобов’язаний вказати пiдстави пiдвищення вiдсотка й обґрунтувати розмiр пiдвищення. Дострокове повернення депозитiв 11 жовтня 2008 р. НБУ видав постанову № 319, яка мiстила ряд антикризових норм: виконувати свої зобов’язання за всiма типами договорiв iз залучення коштiв у будь-якiй валютi лише при настаннi строку завершення зобов’язань, незалежно вiд категорiї контрагентiв (пункт 2.4 Постанови). Цим НБУ фактично заборонив дострокове повернення депозитiв, щоб припинити вiдтiк коштiв iз банкiвської системи. Проте з юридичної точки зору ця заборона не могла бути чинною, оскiльки суперечила закону, який займає вищу позицiю в iєрархiї нормативно-правових актiв i тому має бiльшу юридичну силу. Йдеться про норму, закрiплену в ст. 1060 ЦК: за договором банкiвського вкладу незалежно вiд його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, окрiм вкладiв, зроблених юридичними особами на iнших умовах повернення, якi встановленi договором. Далi НБУ скасував дiю постанови № 319 своєю постановою № 413 вiд 4 грудня 2008 р., однак нею ж зобов’язав банки “вживати всiх необхiдних заходiв щодо забезпечення позитивної динамiки зростання обсягiв депозитiв (передусiм, у нацiональнiй валютi України) з метою недопущення дострокового повернення коштiв, розмiщених вкладниками”. Якi заходи НБУ вважає необхiдними, розтлумачується в листi НБУ вiд 6 грудня 2008 р.: “Постановою Правлiння НБУ № 413 вiд 4 грудня 2008 р. (абзац 5 пункту 2) банкам заборонено робити дострокове повернення депозитiв”. Однак Нацбанк знову перевищив свої повноваження, i порядок повернення банкiвських вкладiв, встановлений ЦК, зберiгається в силi, а змiнити його може тiльки ВР або КСУ. Тож якщо банк вiдмовляє клiєнту в достроковому поверненнi депозиту, посилаючись на норми вищезазначених постанов НБУ, клiєнт може роз’яснити службовцям банку їх недiйснiсть i звертатися до суду з позовом про повернення вкладу, процентiв на нього й вiдшкодування шкоди, завданої неправомiрними дiями банку. Слiд зауважити, що вiдповiдно до ст. 56 ЗУ “Про НБУ” нормативно-правовi акти Нацбанку не можуть суперечити законам України, пiдлягають обов’язковiй державнiй реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України й набирають чинностi вiдповiдно до законодавства України. Окрiм того, що обидвi постанови №№ 319 та 413 в частинi заборони дострокового повернення депозитiв суперечили Закону, вони не були зареєстрованi в Мiнiстерствi юстицiї, як того вимагає Указ Президента “Про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств та iнших органiв виконавчої влади” вiд 13 жовтня 1992 р., а це значить, що вони так i не набули чинностi. Банк не видає депозит, строк якого закiнчився Якщо договiр банкiвського вкладу передбачає можливiсть пролонгацiї строкового депозиту, то банк може автоматично продовжити строк вкладу на передбачений у договорi термiн. Останнiм часом у зв’язку з кризою лiквiдностi банки почали зловживати цим правом i вдаються до рiзних махiнацiй. Такi дiї банкiв є неправомiрними, їх можна оскаржити в судi. Аналогiчно, через суд, можна добитися повернення депозиту, який банк не вiддає без чiткої причини, “через економiчнi труднощi”. Банк не здiйснює платежi з поточного рахунку На практицi останнiм часом часто зустрiчаються випадки, коли банк здiйснює платежi зi значною затримкою. Вiд цього може постраждати клiєнт банку, адже прострочення платежу може спричинити для нього штрафнi санкцiї за порушення зобов’язання. Згiдно з п. 8.1 ст. 8 ЗУ “Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi” i ч. 3 ст. 1068 ЦК, банк зобов’язаний виконувати розрахунковi документи протягом операцiйного часу банку в день надходження цих документiв, а при надходженнi розрахункового документа клiєнта до обслуговуючого банку пiсля закiнчення операцiйного часу банк зобов’язаний виконати доручення клiєнта, яке мiститься в розрахунковому документi, не пiзнiше наступного робочого дня. НБУ своєю постановою № 319 дозволив банкам здiйснювати мiжбанкiвський переказ до трьох операцiйних днiв (пункт 2.3. Постанови). Як зазначено вище, ця постанова не була зареєстрована у встановленому порядку, i в частинi продовження термiнiв виконання розрахункових документiв суперечила закону, тому є нечинною. Тож якщо банк протягом перiоду дiї цiєї постанови посилався на неї й затримував переказ коштiв, його дiї є незаконними, i шкода, завдана ними, пiдлягає вiдшкодуванню. Вiд 4 грудня ця постанова уже не дiє, але банки й далi практикують затримки у виконаннi платiжних доручень та iнших розрахункових документiв. У випадках таких безпiдставних затримок при здiйсненнi платежiв слiд звертатися до суду з позовом про вiдшкодування шкоди. Звичайно, у всiх розглянутих ситуацiях оптимальним вирiшенням проблеми є погодження спiрних питань з банком: це дозволило б уникнути судової тяганини, яка може тривати багато мiсяцiв. Однак, як свiдчить практика, банки не поспiшають iти назустрiч своїм клiєнтам - хiба у формi мирової угоди, яка укладається вже пiсля початку судового провадження.

 

www.realt5000.com.ua
Новости, по теме:

 

comments powered by Disqus


  1. Эффективные инвестиции и капиталовложения, практически исключающие неблагоприятные риски
  2. Новогодние скатерти: особенности тканей, советы по выбору
  3. Эффективные инвестиции и капиталовложения, практически исключающие неблагоприятные риски
  4. Букмекерская контора, отличающаяся выгодностью условий заключения пари и надежностью
  5. Особенности использования электрокартона от магазина ПКФ-Электропласт
  6. Защита строительной площадки с помощью системы видеонаблюдения
  7. По каким критериям выбирать куртку для зимних видов спорта?
  8. Новогодние скатерти: особенности тканей, советы по выбору
  9. Настоящая сделка о квартирной жизни
  10. Выгребная яма своими руками
  11. Выбор червячных редукторов: советы от компании ПРК
  12. 5 Экологически чистые строительных материалов - кирпич, плитка, бетон…
  13. Обзор онлайн казино Слотокинг казино
  14. Готовые комплекты штор в СПб и особенности их выбора
  15. Особенности получения кредита на карту
  16. Все виды земляных работ
  17. Элементы для оснащения вентиляции: особенности подбора
  18. Download Mostbet Apk
  19. Букмекерська контора Parimatch - одна з найкращих у СНД
  20. Налоги на выигрыш в Бетсити
  21. Качественный и оперативный ремонт квартиры в Харькове
  22. В чем преимущества Слотор казино?



Разместите объекты — Бесплатно!

Панель управление своими объектами с фото. Неограниченный период размещения!

1
Разместите объекты — Бесплатно!

Панель управление своими объектами с фото. Неограниченный период размещения!

1
База прямых хозяйских и без комиссии

Самая низкая в Украине цена за полную базу!




©2004-2012 «Недвижимость 5000» — Рекламно-Информационный Портал
О компании | Карта сайта