Недосконалий Порядок проведення земельних аукціонів не вирішив проблемних
питань ринку землі. Президент, Кабмін і місцеві органи влади виявилися
залучені в запеклу суперечку про те, яким чином продавати і здавати в
оренду землі комунальної і державної власності.

Практично всі учасники нинішнього «спору про землю» на словах одностайно
підтримують ключовий принцип, задекларований в урядовій постанові
№ 90, яким затвердили Порядок проведення земельних аукціонів: основним методом
продажу несільськогосподарських земель комунальної та держвласності, а
також прав оренди повинен бути відкритий аукціон. Тобто з обов'язковим оприлюдненням
оголошень про його проведення та результати. Проте далі - суцільні розбіжності.
Так, представники місцевої влади, і в цьому їх підтримав глава держави,
стверджують: по суті, місцеве самоврядування незаконно (порядок продажу має
визначатися законом, а не актами уряду, про що прямо говориться в
Земельному кодексі) позбавили низки важливих повноважень щодо організації земельних
торгів, що фактично заблокувало його роботу з проведення таких торгів.
Крім того, уряд звинувачують у тому, що воно створило передумови для
централізації (читай: монополізації) процесу приватизації та здачі в оренду
земельних ділянок Держкомземом, який і ліцензії видає безпосереднім
виконавцям робіт з проведення аукціонів, і сам виступає організатором
торгів, і облік земель веде. Кабмін на критику відреагував, переглянувши
Порядок. Згідно з новим документом усіма питаннями з підготовки та організації
торгів будуть відати місцева влада, але при цьому вони повинні узгоджувати
свої дії з Держкомземом. Втім, норма про обов'язкове ліцензування
підприємств, які проводять аукціони, залишилася, як і ряд інших моментів, які
не узгоджуються з практикою. Наприклад, зазначають експерти, каменем спотикання
може стати встановлений Порядком проведення земельних аукціонів тримісячний
термін підготовки ділянок до торгів. За цей період замовник повинен сформувати
перелік ділянок, а організатор аукціону - провести тендер для вибору організації,
яка підготує технічний паспорт, виконавця проведення торгів; проведе
експертну грошову оцінку ділянки і т. д. Тим часом, як відзначають фахівці,
для виконання даних робіт звичайно потрібно не менше півроку ... Таким чином,
декларована боротьба за прозорість земельних відносин на ділі обернулася
значними проблемами не тільки для органів місцевого самоврядування,
не бажають втрачати контроль над розподілом земель, а й в ще більшому
мірою для бізнесу. За інформацією глави ради «Земельної спілки України»
Миколи Калюжного, на початок року по 50 тисячам дільниць по всій країні була
готова чи готувалася документація, необхідна для отримання тих чи інших
прав розпорядження. Це означає, що тисячі підприємців її вже оплатили.
А тепер всі вони опинилися в незавидному становищі. «Зміни ...» зазіхають
на Земельний кодекс Перший заступник Глави Секретаріату Президента Олександр
Шлапак повідомив про завершення аналізу Закону «Про внесення змін до деяких
законодавчі акти України »і відзначив спроби переробити на« по-швидкому »
Земельний кодекс в цьому законі. Як повідомляє прес-служба глави держави,
Олександр Шлапак зазначив, що даний закон в цілому вирішує проблеми врегулювання
численних правових прогалин, які виникли внаслідок прийняття
рішення Конституційного суду. У той же час він висловив застереження
щодо запровадження Законом, що надійшов на підпис главі держави,
нових норм, які не стосуються вищезгаданого рішення. Зокрема, це стосується
повторної спроби монополізувати право продажу земель Держкомземом. Перша
така спроба була здійснена прийняттям постанови уряду, який
надавало йому виключні права в процесі земельних торгів. Сьогодні
мова йде про землі запасу і лісогосподарських землях, причому не розрізняються
землі державної та комунальної власності. Також, на його думку,
Кабінету Міністрів неправомірно надається право приймати рішення
щодо виключень при продажі земель або права їх оренди на аукціоні.
«Виключно законом мають визначатися випадки, коли земля продається
поза аукціоном », - зазначив О. Шлапак. Крім того, велике застереження
в Секретаріаті Президента викликає фактичне зняття мораторію на продаж
земель сільськогосподарського призначення без прийняття необхідних законів
- «Про державний земельний кадастр», «Про ринок земель» - за погодженням
з Комітетом ВР з питань бюджету. Висновок Секретаріату Президента був направлений
Главі держави для прийняття рішення щодо підписання Закону.

Share This Post: