2009 р. виявився втраченим для енергетичної галузі країни.

Адже саме зараз уряд під тиском Світового банку планувало
нарешті приступити до першого етапу впровадження в Україні конкурентної моделі
енергоринку. Проте після неодноразових перенесень запуску реформи про проект
знову забули на невизначений термін. Запланований на вересень
місяць перший аукціон з продажу електроенергії за прямими договорами між
виробниками та постачальниками струму не відбудеться. «Думаю, що аукціону не
буде не тільки у вересні, але і взагалі до кінця року », - повідомив« і »джерело
в НАК «Енергетична компанія України». Як раніше повідомляли «і»,
Кабмін планував до кінця червня передати на розгляд в Раду проект змін
до закону «Про електроенергетику», який повинен був дозволити виробникам
і постачальникам електроенергії укладати прямі контракти між собою, минаючи
діє в Україну так званий єдиний оптовий ринок. Однак документ
в Раду так і не надійшов, хоча поява в стінах офіційно зареєстрованого
законопроекту про прямі контракти залишало енергетикам примарні шанси
на проведення першого аукціону з прямого продажу струму у вересні цього
року. НКРЕ після прийняття цього закону планувала виставити на аукціони
до 10% загального обсягу реалізованої в єдиному оптовому ринку електроенергії річний
вартістю близько 58 млрд. грн. Як відзначають експерти, робота над
доопрацюванням плану реформування українського оптового ринку електроенергії
триває, але «досить мляво», та й самі енергетики «схоже, що вже
не вірять в успіх цього починання ». «Я теж сумніваюся, що в цьому
році ми приступимо до практичної реалізації плану. Зараз всі інтереси зорієнтовані
на політику, а не на енергетику. Отримати корисні плоди від впровадження проекту
реформування енергоринку відразу не вдасться, а ось нарватися на масштабну
критику напередодні президентських виборів можна », - сказав« і »президент
Енергетичної асоціації України Василь Котко. За його словами, темпи
просування енергореформи можна було б істотно підштовхнути у разі
призначення на урядовому рівні посадової особи, відповідальної
за реалізацію проекту. «Місяців сім тому ми пропонували призначити
керівника проекту на рівні, припустимо, члена НКРЕ. Тоді з цим начебто
погодилися, після чого про ідею забули », - сказав пан Котко.
Поки проект застиг на рівні підготовки необхідних законів і нормативних
документів - ніяких практичних кроків у напрямку створення в Україну
конкурентної європейської моделі двосторонніх прямих договорів між виробниками
і постачальниками електрики в цьому році зроблено не було і, швидше за все,
до кінця року вже зроблено не буде. Втім, буде не зовсім вірним
сказати, що 2009 р. виявився для енергетики в плані просування реформ
просто втраченим. Справи йдуть набагато гірше. У нинішньому році внаслідок
економічної кризи, а також заморожування урядом тарифів на
кіловат-годину, енергетична галузь країни зробила глибокий відкат назад.
На тлі прогнозованого 15%-ного падіння виробництва електрики
за підсумками 2009 р., а також скорочення обсягів експорту, обсяг перехресного
дотування населення промисловістю в енергоринку до кінця року складе
32%. Найгірше фінансове становище в галузі склалося у теплової генерації,
яку уряд зовсім ще недавно планував виставити на продаж.
Так, внаслідок заморожування тарифів негативна рентабельність теплових
генкомпаній до початку літа досягла «-20»% - «-22»%. За вісім кризових
місяців тепловики накопичили 1, 5 млрд. грн. заборгованості лише за кредитами,
залученими генкомпаніями в Ощадбанку через держпідприємство «Енергоринок».
При цьому загальний кредитний портфель тепловиків за останній рік виріс в 3, 5
рази, перевищивши позначку в 3, 2 млрд. грн. За результатами року збиток теплових
генкомпаній складе 3, 6 млрд. грн., а дефіцит коштів - 5, 8 млрд.
грн. В цілому впродовж 2009 р. енергетична галузь повернулася
до тенденцій нарощування збитків, накопичення кредиторських боргів, також
до скорочень інвестиційних і ремонтних програм. І хто б тепер
не переміг на президентських виборах, здійснювати реформу енергоринку в
2010 р. буде набагато складніше, ніж це було можливим в 2009 р. По-перше,
для початку доведеться витягти теплову генерацію із збитків і боргової ями,
для чого знадобиться підвищити ціну кіловат-години для населення не менш
ніж у три рази. По-друге, розгортання процесу реформування
енергоринку, також як і підготовка теплових генкомпаній до приватизації,
зажадають від уряду одночасного проведення структурних галузевих
реформ, які відкладалися роками. Це, в першу чергу, дозвіл
проблеми реструктуризації мільярдних боргів енергокомпаній, відмова від системи
єдиного двоставочного тарифу на кіловат-годину для промисловості, а також
законодавче затвердження незалежного статусу НКРЕ. По-третє,
для можливості проведення реформи в електроенергетиці та ефективної приватизації
генерації доведеться вирішити, що потрібно робити з вітчизняною постсоціалістичної,
планово-розподільної, збитковою і корумпованою вугільною промисловістю.
Тому що навряд чи майбутній приватний власник українських електростанцій
захоче купувати неякісний вітчизняне вугілля за пропонованою ціною.
Втім, можна й далі нічого цього не робити, ні в 2010-му, ні в
2011 рр.. Однак у цьому випадку не завадить підрахувати, на всякий випадок,
якою виявиться ціна електроенергії в Україну вже в найближчі роки. Або спрогнозувати,
коли в країні почнуться віялові відключення.

Share This Post: